Вчора президент Зеленський запросив послів Сімки та ЄС на зустріч. Мета очевидна – заручитися підтримкою ключових міжнародних партнерів у питанні запровадження санкцій проти телеканалів 112, NewsOne та Zik. Судячи з відсутності спільної реакції Сімки після розмови із Зеленським, не всі країни переконала його аргументація.
Судячи з відсутності реакції з боку Німеччини, Франції, Італії та Японії, не всі партнери повірили в щирість дій Зеленського, а також не впевнені в юридичній бездоганності прийнятого РНБО рішення. Принаймні у те, що сплеск уваги до інформаційної безпеки був спричинений лише і виключно питаннями національної безпеки, а не електоральними чинниками. А свобода слова в Україні не зазнає викривлень та деформації на рівні справжньої конкуренції і захисту та розвитку українського інформаційного контенту.
Як бачимо, на підтримку рішення Зеленського виступили Сполучені Штати, Велика Британія, Канада. Кожен із своїми політичними сигналами – від амбіційних до стриманих, з натяками на юридичну складову питання та принциповість свободи слова і преси для демократичних суспільств.
Це свідчить, що Банкова має удосконалити власні аргументи і представити партнерам незаперечні факти терористичної діяльності фізичних і юридичних осіб України, які назбирала СБУ. Нагальним є і термінове застосування українською стороною «човникової дипломатії» шляхом направлення спецпредставника президента по ключових столицях (передусім, Берлін, Париж, Рим, Брюссель, Відень) аби донести аргументовану позицію, підкріплену конкретними доказами.
Знаю за власним досвідом, що лише проактивна і наступальна дипломатія може принести результат. Не думаю, що лише озброєння вітчизняних послів циркулярами з аргументами, які вже виголосив президент та члени РНБО, дозволять сформувати єдиний фронт міжнародної підтримки у цьому питанні. Варто також негайно озброїти аргументами і Високого представника ЄС Бороеля, який цими днями відвідає Москву.
На жаль, є сумніви в здатності Банкової організувати злагоджену роботу на цьому фронті. Скептицизм посилився, коли звернув увагу на те, що на згаданій зустрічі Зеленського з послами Сімки був відсутній представник керівництва МЗС (вже не вперше!). Очевидно, президент продовжує не довіряти професійній українській дипломатії і покладається на своє дилетантське оточення, яке вже дискредитувало себе на американському треку (до речі, поки так і немає обіцяної телефонної бесіди з Байденом). Це не пройшло непоміченим і з боку наших партнерів.
Продовжуємо слідкувати.