Select your language. This page will be translated automatically.

Оманлива подорож. Рівно рік тому президент Зеленський здійснив свій гучний візит до Оману, який тоді викликав не менше запитань, ніж сьогодні.

Однак, один елемент турбує чи не найбільше. Тоді прес-служба Глави держави бравурно рапортувала про проведені президентом зустрічі з офіційними представниками Оману, у тому числі і з президентом Державного генерального резервного фонду Султанату, в ході яких “оманська сторона висловила зацікавленість в активізації співробітництва в інвестиційній сфері” і прийняла запрошення президента Зеленського відвідати Україну “для ознайомлення з перспективними проектами та напрямами співпраці”.

Минув рік.

Чи мала місце активізація співробітництва України з Оманом? Ні. Чи відбувся сплеск оманських інвестицій в Україну? Ні.

Статистика Нацбанку вперто позначає цей вимір красномовними нулями. Чи хоч слово було згадане про ці домовленості під час наради послів за участю президента Зеленського наприкінці грудня? Так само, ні. Як і жодного слова про Оман не почули від Офісу президента у частині нових можливостей для “просування українських інтересів у державах Перської затоки” при викладі зовнішньополітичних пріоритетів на 2021 рік.

Так де інвестиції? Де новий рівень співпраці? Де міжособистісна хімія? Невже президентська омана, а вимога до українських послів забезпечити інвестиції за 6 місяців – банальне перекладання відповідальності та визнання невдачі?  

 

Kostiantyn Yelisieiev
Телеграм-канал https://t.me/eliseiskipolya
Фото: Офіс Президента