Select your language. This page will be translated automatically.

Після знакового візиту Держсекретаря США Ентоні Блінкена в Україну логічним є питання: чого слід очікувати в українсько-американських відносинах на ближчу перспективу. Спробуємо включити дипломатичну інтуїцію і на основі пост-візитних коментарів та оцінок дати прогноз розвитку українсько-американських відносин протягом 2021 року.

1- Розбудова двосторонніх відносин ⁃ Варто очікувати на системну роботу на різних рівнях без найвищого (про це згодом). ⁃ Активізується робота Комісії стратегічного партнерства та функціонування її робочих груп (там є і про верховенство права). ⁃ Розвиватимуться контакти на рівні керівництва як зовнішньополітичних та оборонних відомств, так і парламентських та конгресових делегацій. ⁃ Можна передбачити регулярні контакти заступника Держсекретаря Вікторії Нуланд в Україні, яка мотивуватиме реформаторські зусилля української влади.

2- Комунікатори з Україною ⁃ Наважуся спрогнозувати, що США не поспішатимуть з призначенням спецпредставника по Україні на кшталт нового Курта Волкера. ⁃ Очевидно роль американського комунікатора в процесі звільнення окупованих територій України візьме на себе Нуланд, яка непогано володіє не лише Мінським досьє. ⁃ Варто очікувати, що американська сторона активно долучиться до Кримської платформи і візьме участь у Київському саміті у серпні на досить високому рівні (як максимум, Віце-президент США, як мінімум – заступник Держсекретаря США). ⁃ Водночас Держсекретар Блінкен і далі залишатиметься ключовим рівнем взаємодії по лінії Вашингтон-Київ (вискочити вище наразі не вийде).

3- Відсіч російській агресії ⁃ Тут змін не буде. Вашингтон продовжуватиме на всіх міжнародних майданчиках підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України. ⁃ Продовжуватиметься скоординований тиск на Москву припинити агресію на Донбасі та звільнити окупований Крим. ⁃ Санкційна політика США буде залишатися вагомим важелем впливу на поведінку Кремля. При цьому, не варто очікувати на підтримку з боку США радикальних обмежувальних заходів проти РФ, на кшталт відключення від міжнародної платіжної системи SWIFT. ⁃ Водночас у питанні протидії Північному потоку-2 Білий дім вибудовуватиме позицію, виходячи з пріоритетності зміцнення євроатлантичного альянсу, де роль Берліна є і залишатиметься ключовою. ⁃ Визначеність Білого дому залежатиме від результатів парламентських виборів у Німеччині: якщо переможцями будуть «зелені», Вашингтон буде активно протистояти побудові ПП-2, якщо інша політична сила – позиція стане м’якішою.

4- Підтримка реформ в Україні ⁃ На цьому треку діятиме аксіома: чим більше прогрес у реформах – тим потужніше рівень підтримки з боку США. ⁃ Свої амбіції в підтримці України американська сторона ставитиме в залежності від відданості української влади в проведенні ключових внутрішніх реформ, серед яких маркерами будуть: • боротьба з корупцією, • незалежність судової гілки влади, • повага засад корпоративного управління держпідприємствами, • реформа СБУ та оборонного сектору, • дотримання принципу незалежності Нацбанку, припинення дій, якій ставлять під сумнів націоналізацію Приватбанку, • проведення і завершення кримінального розслідування щодо їх колишніх власників. ⁃ США будуть в авангарді підтримки відновлення співпраці України з МВФ, якщо українська влада демонструватиме прогрес у відповідних сферах. ⁃ Можна очікувати і рішення про надання нових кредитних гарантій Україні з боку США, що значно збільшить привабливість нашої країни для американських інвестицій. ⁃ Не маю сумніву, що Вашингтон через програми USAID надасть посильну допомогу в справі боротьби з пандемією коронавірусу. ⁃ Тому прогнозую ближчим часом візит в Україну делегації цієї інституції та її керівника Саманти Пауел (симпатика нашої країни ще за часів її роботи на посаді Постпреда США при ООН).

Відносини між Києвом і Вашингтоном у ближчій перспективі будуть продовжувати залишатися в тіні набутих проблем. Токсичність нікуди не зникатиме і, не виключено, що з наближенням проміжних виборчих перегонів в США набуватиме нового звучання.

5- Контакти найвищого рівня ⁃ Шанси на візит президента США в Україну на запрошення Зеленського дорівнюють нулю (хотів би помилитися). ⁃ Причиною цього є не тільки і не стільки завантаженість Дж.Байдена внутрішньоамериканським порядком денним, вирішенням глобальних пріоритетів та пандемією коронавірусу, що значно обмежує подорожі глави Білого дому. ⁃ Серед важливих причин є й відсутність відчутного прогресу в реформах в Україні, передусім у питанні боротьби з корупцією і протидії олігархам та російським агентам, що не сприяє позитивному клімату для такого візиту. ⁃ Ще однією перепоною є продовження розслідування українським правосуддям сумнозвісних плівок Байден-Порошенко та причетність окремих представників владних структур до токсичної справи Джуліані. ⁃ Відразу зауважу: від американської сторони ми не почуємо жодних докорів чи тим більше звернень. Але ці справи продовжуватимуть бути чорною міткою для атмосфери довіри у стосунках, передусім на рівні лідерів країн. ⁃ Рівною мірою марно сподіватися й на досить бажаний візит президента Зеленського до Білого дому. За нинішніх умов максимум, на що може розраховувати українська влада, це на двосторонню зустріч з президентом США на території однієї з центральноєвропейських країн у рамках європейського турне Дж.Байдена у червні поточного року. ⁃ Причому така зустріч може відбутися до запланованого американсько-російського саміту, що відповідатиме запевненням Блінкена про дотримання принципу «нічого про Україну без України».

6- Євроатлантичний трек ⁃ Це буде одним з ключових викликів для Києва у відносинах з Вашингтоном. ⁃ Як не прикро констатувати, але Вашингтон у ближчій перспективі не буде в авангарді підтримки надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО і навіть більше, використовуватиме цей інструмент у торзі з Кремлем, аби його переконати бути більш конструктивним у міжнародних справах. ⁃ Ритуальних заклинань з Банкової про “питання ПДЧ буде обговорюватися” під час найближчого саміту Альянсу тут замало. ⁃ Українській владі треба готувати комунікаційну стратегію з метою роз’яснення причин відсутності позитивного рішення щодо отримання ПДЧ, як мінімум, протягом поточного року.

7- Оборонна співпраця ⁃ Досить непоганими виглядають перспективи оборонної та безпекової підтримки України з боку США. ⁃ Дива не відбудеться – таких високотехнологічних систем як Петріот, Київ поки не отримає. ⁃ Проте, шанси на отримання нових видів летальної зброї та найважливіше – американських технологій, підвищення та інтенсифікація рівня військових навчань на території України є досить високими. ⁃ Все це може бути юридично оформлено у двосторонній оборонній (безпековій) угоді, укладення якої є цілком реалістичним до кінця поточного року.

І наостанок, для когось цей прогноз виглядає занадто оптимістичним, для інших може здатися песимістичним. Але це є цілком реалістичний сценарій розвитку і поглиблення двостороннього діалогу між Україною та США за умови, якщо офіс на Банковій зможе вміло дешифрувати тональність дипломатичних сигналів під час візиту держсекретаря та дослуховуватиметься до корисних порад наших ключових партнерів. Важливе значення матиме й ефективна і креативна робота Посла України в США, яка має стати двигуном стратегічного партнерства і зміцнення двопартійної американської підтриміки.

Чого не варто робити, то самовтішатися відсутністю різкої публічної критики. Далі діалог між нашими країнами проходитиме перевірку не словами і обіцянками, а конкретними діями й результатами.  

 

Kostiantyn Yelisieiev
Телеграм-канал https://t.me/eliseiskipolya