Select your language. This page will be translated automatically.

Усвідомлення російської загрози, але брак розуміння як на неї реагувати – так стисло можна підсумувати результати дискусії міністрів закордонних справ ЄС щодо Росії 22 лютого.

Добре, що в європейських столицях нарешті побачили те, що Кремль налаштований на конфронтацію та зміцнює авторитарний режим.

Погано, що аби розвіяти ілюзії для багатьох в ЄС недостатньо було російської агресії проти України, анексії Криму та вторгнення на Донбас, вбивств на територіі європейських держав та підтримки антиєвропейських політичних проектів, поширення фейків і дезінформації. Зрозуміли в Брюсселі, коли Москва публічно познущалась над Високим представником, а в його особі і над всім ЄС.

Об’єднаній Європі саме час подолати свої історичні комплекси перед агресивною Росією і, нарешті, зняти рожеві окуляри.

Чи допоможуть три нових принципи відносин (відбиття, стримування та залучення) для протидії Кремлю? Переконаний, що ні. Перед нами абсолютна захисна вичікувальна стратегія, яка залишає росіянам розв’язані руки та ресурси для подальшого наступу на Євросоюз та його сусідів. Чітким підтвердженням цьому є санкції в стилі «аби якось відповісти» і проти Кремля, і проти білоруського недемократичного режиму, і імітація протидії будівництву Північного потоку-2.

Тому, як би голосно не лунали твердження з Брюсселя, що справа Навального стала “червоною лінією” і терпець увірвався, реальні результати свідчать про інше. ЄС готовий відступити, спробувати зачекати, а значить терпіти і надалі. У Кремлі таку млявість інтерпретують на свій манер – запрошення до нових авантюр та чергових диверсій.

Водночас, добрим сигналом для нашої держави можна вважати зміст обміну думками міністрів з Держсекретарем США Блінкеном. Розмова засвідчила, що США готові ефективно залучатись до врегулювання конфліктів, інспірованих Росією, а також заохочуватимуть ЄС до збільшення підтримки нашої держави. Євроатлантична єдність і солідарність з Україною зберігається, але над її зміцненням слід ретельно і щоденно працювати. А це і реалізація реформ, і виконання Угоди про асоціацію та зобов’язань перед НАТО, і продовження співпраці з МВФ.

Останні кроки української влади щодо рішучої протидії російському впливу в Україні, безумовно, є обнадійливими і мають бути підкріплені подальшими рішучими діями Києва. Важливо не зупинятися на півшляху.  

 

Kostiantyn Yelisieiev
Телеграм-канал https://t.me/eliseiskipolya