Select your language. This page will be translated automatically.

Події розвиваються стрімко і щодня з’являються нові інсайди та ідеї про майбутню зустріч Зеленський-Путін. Не дискутуватимемо про доцільність самої ініціативи, адже ризики і далі переважають над всіма потенційними перевагами. Погано інше: як непродумано і непрофесійно наразі поводить себе Банкова.

Що саме не так?

1- Омріяні Зеленським переговори на двох з Путіним по суті розпочалися. Але замість справжньої системної підготовки до зустрічі з ворогом, дії Банкової виглядають як спроба «створити гарну картинку» і «написати цікавий глядачам сценарій чергової серії». Як приклад, географія пропозицій Зеленського про місце зустрічі – від Ватикану до Відня – поки що схожа на “тицяння пальцем у глобус”.

2- Банковій бракує чіткої візії з чим і навіщо Зеленський йде на побачення з Путіним. Президент України почав бійку, вдарив першим, але однозначно так і не відповів, що в Москву за будь-яких умов не поїде, і що обговорювати інші питання, окрім звільнення українських територій з-під російської окупації, не збирається. Саме це дає Кремлю можливість казати, що конфлікт на Донбасі – це «справа внутрішньоукраїнська». Що «місце зустрічі – Москва», адже де ще говорити про відносини між Україною та РФ, яким нібито саме «Київ завдав непоправної шкоди». Що «шукати Зеленському мир треба на Донбасі у діалозі з маріонетками Кремля», а «питання Криму закрито і не обговорюється». Відповіді з Банкової мають бути такими ж конкретними і чіткими, як і сигнали з Кремля. Не знаєте як – візьміть за взірець Байдена і його грунтовний системний підхід до підготовки розмови з Путіним.

3- Маневри Києва навколо зустрічі з Путіним схожі навіть не на «миротворчий спам», а на «шарахання наосліп». Це вірний спосіб дискредитувати найкращу ідею та ініціативу. Останні дипломатичні ходи (пропозиції щодо місця зустрічі чи нових паралельних переговорних форматів) з боку Зеленського були «повз ціль». Можна позаздрити холоднокровності наших партнерів, які публічно виявляють стриманість, а за кулісами буквально хапаються за голову. Чимало локацій готові були б прийняти таку «вікопомну зустріч», але ніхто б не хотів дізнаватися про це з газет чи відосіків без попереднього погодження. Хто від цього отримує зиск – зрозуміло. А дивлячись на безсистемність дій Банкової, про якість підготовки до зустрічі, яка, за словами глави Офісу Президента, може стати «історичною», думається із глибоким занепокоєнням. Як за формою, так і за змістом. Тим більше з позицій «мислити по-державницьки».

Як висновок: якою б невдалою не здавалася наразі шоу-постановка про зустріч Зеленського з Путіним, ця історія має стати повчальною. Нормальні відносини з Москвою будуть неможливі, допоки в Кремлі не визнають свою агресію проти України, не звільнять окуповані територіі Донбасу і не повернуть Крим. До того будь-які спроби «розмов на двох з Путіним» завжди наражатимуться на зверхність Кремля, який всяку відкритість вважає слабкістю. А будь-які двосторонні переговори з Путіним викликатимуть обгрунтовані підозри в капітуляції і здачі інтересів України за закритими дверима. І тоді навіть “місце і час зустрічі не матимуть значення”, перефразовуючи Зеленського, адже це буде інша реальність.  

 

Kostiantyn Yelisieiev
Телеграм-канал https://t.me/eliseiskipolya 
Фото: pravda.com.ua