“Казус Борреля” як шанс для України

Поки в Україні тішаться першим форумом “Україна 30” з його заспокійливими заявами ніби нічого в світі і не відбувається, щось дуже важливе розгортається в Об’єднаній Європі. На килим до депутатів Європарламенту вийшов головний дипломат ЄС Жозеп Боррель доповісти про свій резонансний візит до Москви і висновки після переговорів з Лавровим (читай Кремлем). Гарна новина у тому, що, попри контроверсійність інформаційного сліду після візиту, висновки Брюсселя, як не парадоксально, відкривають “вікно можливостей” для української дипломатії у діалозі з ЄС. Тепер головне не проспати.

Головний висновок європейської дипломатії – відносини ЄС з Москвою не лише перебувають на найнижчому рівні, Росія і не прагне до їх покращення. Москва знущається з ліберальних засад європейського суспільства, демократичних цінностей, публічно демонструє неготовність до змін, розвивається шляхом авторитаризму. У Москві не оцінили жест ЄС (візит Борреля), який і без того дався складно для європейської дипломатії. У своїх “домашніх демаршах” Лавров перестарався. Його сигнали, а надто повідомлення про видворення трьох дипломатів наприкінці зустрічі з керівником дипломатії ЄС (до честі Борреля, сигнал цей він сприйняв однозначно і перервав зустріч як безперспективну), були сприйняті в ЄС з максимальним рівнем негативу. І це помилка Кремля, яка може стати фатальною для російських амбіцій. Має стати.

Не секрет, що перемовини Києва з Брюсселем в останні роки, починаючи з російської агресії проти України, завжди наражалися на “чинник Росії”. З Москвою в ЄС хотіли співпрацювати і не хотіли ворогувати. Навіть попри очевидну збройну агресію Кремля, європейцям “знадобилися” додаткові підтвердження російської зухвалості, як збиття борту МН17 над Донбасом чи отруєння в Солсбері, для того, щоб заворушитися і доповнити санкційний тиск на Кремль новими секторальними і економічними положеннями. А тому праві всі ті євродепутати, які у своїй критиці візиту Борреля нагадували, що невже було недостатньо агресії проти України, спроб отруєння з боку російської влади політичних опонентів на території ЄС, регулярних кібератак і токсичної російської дезінформації, пропаганди, російської підтримки і загравання у своїх інтересах з маргінальними політсилами серед країн ЄС, які сіють розбрат і підривають єдність Об’єднаної Європи. До слова, і сам Боррель визнав, що Москва не лише прагне розділити ЄС, вона намагається це робити, але їй не вдається, у тому числі щодо підтримки України з боку ЄС.

Таким чином, виклик кинуто. В ЄС розпочався процес глибокого переосмислення відносин з РФ. В інтересах України, ще до засідання Ради ЄС 22 лютого та розгляду питання про стратегію відносин ЄС з РФ на засіданні Європейської Ради у березні, було б чітко закріпити наратив про “ніяких більше очікувань, ніяких більше пом’якшень” щодо Москви. В ЄС готові до застосування більших санкцій проти РФ, зокрема за неповагу до прав людини. Про це зауважив сам Боррель. Однак, тепер санкції мали б торкнутися всіх тих у РФ, хто отримує зиск від збереження “путінського режиму”. І це не лише про замороження активів, а й про протидію відмиванню російських брудних грошей в країнах ЄС. Зупинка Північного потоку 2 та припинення загравання з російською коронавірусною вакциною могли б стати своєрідним символом ефективної протидії ЄС російському неоімперіалізму, а також чітким сигналом єдності проти РФ, яка не зможе більше розділяти ЄС.

Буде чи ні відсторонення Борреля з його посади – тепер не так і важливо, принаймні для Києва. Набагато важливішим є те, що його візит до Москви запустив процес пробудження Об’єднаної Європи щодо агресивної сутності Кремля. Завдання Києва – зробити це пробудження незворотнім. Не Боррель має визнати свою помилку щодо візиту у Москву – це Брюссель переоцінював усі ці роки готовність РФ до змін. А тому не Боррель, а Брюссель перебував у полоні ілюзій. В усіх інституціях ЄС мають розділити відповідальність за провал дипломатії на російському треку, а також критику, аргументовану і заслужену, яку прийняв на себе Боррель в Європарламенті.