Select your language. This page will be translated automatically.

Угорщина за правління Орбана пробиває нове дно. Те, що Будапешт тривалий час шантажує Київ маніпулятивними заявами на межі фолу на всіляких міжнародних площадках, давно не новина. Як не новиною є й те, що більшість міжнародних партнерів Києва розуміють невиправданість і штучність антиукраїнських претензій Будапешта. Розуміють вони й те, що нинішній Будапешт є дуже складним партнером, який до того ж не перший рік поспіль б’є рекорди в сповзанні від належного рівня демократичних стандартів. Це відзначають не лише в Брюсселі, а й у Вашингтоні, а також ключові правозахисні міжнародні організації, вказуючи на те, що свобода медіа та висловлення, повага до верховенства права належать до засадничих цінностей, що, власне, і відрізняють здорові демократичні суспільства від авторитарних. Однак, схоже, цього Будапешту було замало.

Як лідер правлячої в Угорщині партії «Фідес», Орбан «знайшов» собі нових опонентів, тепер на рівні Європейської народної партії, до політичної сім’ї якої очолювана ним партія й належить. Замість того, щоби почути виправдані претензії щодо стагнації демократії в Угорщині, він вдався до спроби шантажу по відношенню до ЄНП, погрожуючи виходом. Певне, дається взнаки тривалий час потурання нерозсудливості Будапешта (як із боку європейських, так і американських партнерів), якому зійшло з рук як блокування українського файлу, так і спроби заблокувати бюджет ЄС минулого року. Прийшов час повернути Угорщину на рейки розсудливості, й Україна може (має) зіграти одну з ключових ролей у цьому змаганні.

Прикметно, що у своєму листі від 28 лютого 2021 року до глави групи ЄНП у Європарламенті прем’єр-міністр Угорщини Орбан апелює до надзвичайно складної ситуації, у якій нині опинилися всі країни через світову пандемію. «Ці часи закликають до співробітництва, спільних зусиль, толерантності та терпіння», — визнає Орбан. Абсолютно правильний підхід, який чомусь не сприймається ним (і в його оточенні) коли йдеться про розв’язання спірних питань, які існують у діалозі Будапешта з Києвом. Це свідчення подвійних стандартів та явно конфронтаційного шляху діалогу навіть із друзями, який для себе обрав нинішній Будапешт за модель поведінки. Нагадує стиль Кремля, реверансами в бік якого хизується угорський прем’єр (від потреби пом’якшення санкцій та кращих відносин ЄС із РФ до реєстрації російської вакцини в обхід європейської солідарності).

Як би там не було, зарозумілість Угорщини за Орбана триватиме й надалі, до парламентських виборів 2022 року. Схоже, що угорський прем’єр остаточно визначився зі своєю стратегією перемоги на виборах, вважаючи її однозначно виграшною. Водночас, як і будь-яка інша стратегія, ця також потребує підтверджень своєї ефективності. Це означатиме, що агресивність Будапешта в пошуках «своїх маленьких перемог» лише зростатиме. Допустити такої на українському флангу точно не можна.

 

Костянтин Єлісєєв
Телеграм-канал https://t.me/eliseiskipolya