Select your language. This page will be translated automatically.

На фоні повідомлень про поновлені контакти між Вашингтоном і Берліном з приводу Північного потоку 2 насторожує інертна позиція Банкової – хоча це прямо зачіпає економічні інтереси України і стосується національної безпеки. Це питання завжди було пріоритетним у переговорах з німецькими партнерами. Майже на рівні з мирним процесом на Донбасі. Київ чітко доводив, що Північний потік 2 – це не двостороннє питання між Берліном та Москвою, оскільки будівництво трубопроводу підриває європейську солідарність, посилює енергетичну залежність ЄС та є суттєвим ризиком для європейської безпеки, оскільки розв’язує руки Кремлю для нових авантюр.

Якщо спочатку Берлін наполягав виключно на економічному характері проекту, то завдяки наступальній і добре обгрунтованій позиції України у співпраці з союзниками, в т.ч. Європарламентом, вдалося переломити ситуацію і домогтися визнанння від Німеччини, що цей проект має політичну складову. Запуск Північного потоку 2 потягне за собою суттєві втрати не лише для України. Він стане “газовим буром” проти ЄС з відповідними наслідками і для трансатлантичної єдності. Недаремно в Конгресі США закликали адміністрацію Байдена до більшої ясності у питанні введення нових санкцій проти Північного проекту 2.

Києву слід було б нагадати партнерам, що існуючий трубопровід через Україну виступає у ролі запобіжника для Москви проти її неоімперських планів. А ті, хто сумнівається, хай би пригадали агресивну поведінку Росії в районі Керченської протоки. Будівництво Керченського моста, який отримав статус стратегічного об’єкта, Росія використала для посилення своєї військової присутності в районі та обмеження судноплавства. Безумовно, не можна виключати подібного розвитку подій і на півночі, якщо Кремль вирішить і надалі збільшувати ставки та грати на нервах колективного Заходу на кшталт “казуса Борреля”.

 

Костянтин Єлісєєв
Телеграм-канал https://t.me/eliseiskipolya