Select your language. This page will be translated automatically.

Загарбницька, неспровокована та широкомасштабна війна росії проти України об’єднала український народ навколо захисту держави, зробила всіх нас солдатами України. Те саме стосується і українських послів, і рядових дипломатів, які у цих складних геополітичних умовах мають стати справжніми героями дипломатичного фронту. Окремі такими стали. А мали б всі. За 55 діб війни кожен мав змогу проявити себе та в повній мірі розкрити свій потенціал. Адже коли ще, якщо не зараз?

Не збираюся давати публічну оцінку роботи нашим послам, хоча за професійною звичкою слідкую за багатьма і маю достатню уяву про ефективність «генералів дипломатичного фронту». Для цього достатньо подивитися не лише фейсбук і веб-сайт дипустанови чи кількість лайків у Твіттері, але й проаналізувати медійну присутність посла і (що ключове) якість його роботи зі ЗМІ, а найголовніше – відстежити еволюцію позиції країни перебування після 24 лютого.

Аби допомогти зорієнтуватися тим послам, які відчувають потребу в підтримці, на основі власного дипломатичного досвіду хотів би запропонувати своє бачення організації щоденної роботи.

Передусім, має нарешті кардинально помінятися стиль та динаміка роботи посла. Гасло «все для фронту, все для перемоги» має стати ключовим. Давно треба було відмовитися від розміреної, академічної, очікувальної роботи за «совковими» принципами «від дзвінка до дзвінка», «від вказівки до вказівки» та «від листа до листа». Посол повинен бути більш наступальним, системним, наполегливим, настирливим, максимально комунікативним, креативним та нестандартним. Наприклад, свого часу для мотивації партнерів я пропонував дружні парі, або йшов з розкладним стільчиком разом з представником ЗМІ до певних структур для отримання відповідей.

Отже, яким би мав бути робочий день у статусі українського посла сьогодні, за часів воєнного стану:

⁃ мінімум 2-3 інтерв‘ю для ЗМІ країни перебування. Замикатися на кабінетну рутину – не час і не місце. Українське питання сьогодні є одним з домінуючих міжнародного порядку денного і саме відкриває двері. Причому не лише на сьогодні, а й на завтра.
⁃ мінімум 2-3 зустрічі в урядових структурах та спілкування з членами кабінетів глави держави, уряду та парламенту. Складно уявити, хто з партнерів сьогодні відмовиться від таких контактів. Ба більше, в ідеалі посол повинен мати прямий «гарячий» вихід на керівництво країни перебування. З власного досвіду знаю, що в критичний момент це є дуже допоміжним.
⁃ мінімум 2 зустрічі в структурах, які мають причетність до оборонно-промислового комплексу.
зустріч з представниками української громади.
діалог з волонтерськими організаціями.
ініціювання максимально активних контактів з містами-побратимами українських міст.
зустріч з представниками провідних ділових кіл.
зустріч з представниками дипломатичного корпусу, зокрема країн Групи Семи та ЄС.
зустріч з лідерами громадської думки.
спілкування з представниками політологічних кіл.
ініціювання контакту керівництва країни перебування з керівництвом України.
проведення координаційних онлайн-спілкувань з Банковою, МЗС, Міноборони, іншими послами України для узгодження підходів та спільних кроків.
участь у публічних політологічних заходах (конференції, круглі столи, брифінги тощо), виставах.
ініціювання візитів представників ЗМІ, парламентських і ділових кіл до України.
ініціювання візитів українських делегацій до країни перебування. При цьому важливо пам’ятати, що Посол представляє всю Україну і в умовах, коли існує міцна єдність всіх політичних сил на захист України, посольству не слід «лякатись» запитів від представників проукраїнської опозиції щодо сприяння в організації зустрічей у країні перебування. Демонструвати політичну єдність надзвичайно важливо.

Дехто вважає запропонований робочий день посла занадто амбіційним та нереалістичним. Але за нинішніх умов, коли йдеться про виживання держави, має бути максимальна мобілізація і вимогливість як до себе, так і відносно підлеглих. Тоді ми точно переможемо.

 

Костянтин Єлісєєв
Телеграм-канал “Єлісєйські поля”