Про ключові пріоритети зовнішньої політики Банкової на 2021 рік

Ознайомився з коротким нарисом ключових пріоритетів зовнішньої політики Банкової на 2021 рік.

В основному замість змістовних пріоритетів – завищені очікування щодо переліку візитів та заходів.

Щодо мирного процесу знову ганяємось за примарним самітом, хоча мали б вже зрозуміти увесь цинізм Путіна: саміт буде, коли Зеленський буде готовий здатись під крахом свого рейтингу, або знову у порядку цікавості у разі зміни керівництва Німеччини восени, щоб спробувати отримати нових поступок від Києва.

До того ж знову жодного натяку на миротворців, які, поміж іншим, були одним з ключових елементів коаліційної угоди в Німеччині – це про те, як Банкова буде інкорпорувати український інтерес в партійні програми електоральної Німеччини.

Так і залишилось незрозумілим як Банкова та Михайлівська координують такий флагманський проект як Саміт Кримської платформи, що плутаються навіть у термінах проведення, що, безперечно, помічають і потенційні учасники. І якщо уже йдеться про літо, то сподіваюсь, зміна дати від попередньо анонсованої є результатом консультацій з ключовими стейкхолдерами і врахований такий важливий фактор як період літніх відпусток.

Цікаво ознайомитись з американським треком, де панує нав’язлива думка про візит та невпинне генерування пустих формальних дорожніх карт. Знаючи трохи цей контекст, мені здається, що Зеленський поки не зможе долетіти до Вашингтона з таким важким багажем «антикорупційних успіхів» – треба визначатись з баластом та ціною квитків. Не менш цікавими є перспективи візиту президента Макрона – чи спрацює хімія перших днів президентства Зеленського хоча б під його екватор? Макрону також потрібні дивіденди від нормандського формату.

На напрямку ЄС гарно прозвучав урядовий порядок денний, а ось те, що стосується Банкової – саміт Східного партнерства, який вже у лютому, та Саміт Україна-ЄС влітку – так і не знайшлось місця для жодної згадки. Щодо НАТО, як і передбачалось, навіть в умовах наближення грузинського ПДЧ, Банкова боїться вимовити це словосполучення і очікує на «врахування цілей України» на саміті НАТО.

І, наостанок, з пріоритетів Банкової так і не зрозумів за що звільнятимуть послів через брак інвестицій в Україну, якщо Офіс не визначає це ключовим напрямком української дипломатії і згадує про торгівлю та експорт в реченнях про Китай, експо в Дубаях та міфічне азійське турне.

Зі свого боку, бажаю дипломатії Зеленського вдачі та наснаги у виконанні поставлених завдань, але і нести справедливу відповідальність за дилетантство та провали. А ми пильно спостерігатимемо за Зе-дипломатією.