Візит новообраного президента Республіки Молдова Майї Санду в Україну у вівторок – гарна нагода для того, щоб запустити сприятливу хімію у відносинах Зеленського з Кишиневом.
На підставі свого багаторічного досвіду українсько-молдовських відносин, особливим маркером визначаю ефективність просування до завершення договірно-правового оформлення державного кордону між нашими країнами. І саме тому до ключових у цьому контексті відніс би вирішення питання з демаркацією кордону в районах Дністровського комплексного гідровузла і порту Джурджулешти. Очікуємо і на визнання з боку Молдови права власності України на елементи гідротехнічної споруди Дністровського гідровузла.
Не менш важливим маркером є забезпечення екологічної безпеки прикордонної річки Дністер, в т.ч. із залученням експертів і фінансових ресурсів ЄС. Всю необхідну договірно-правову базу в цій сфері було укладено протягом 2015-2019 і її потрібно нарешті імплементувати.
Є потреба узгодити і євроінтеграційний порядок денний у контексті наступного Саміту Східного партнерства, де Київ та Кишинів мають спільним фронтом просувати свої європейські перспективи.
Об’єднуючим для двох країн є також спільна небезпека, яку і для Києва, і для Кишинева становить гібридна агресія Росії і присутність її військ на наших незалежних територіях. Тут точок для розуміння і посилення політичної взаємодії, а через неї – і в інших сферах, більш ніж достатньо.
А ось чи вміє (і, головне, чи здатна) Зе-дипломатія продемонструвати вміння вправного державника і переговорника та вивести ці маркери на новий рівень – питання далеко не риторичне. Побачимо вже завтра за результатами візиту та підписаними домовленостями … І новими обіцянками.