Select your language. This page will be translated automatically.

Важлива дискусія продовжує розвиватися в Європейському Союзі щодо подальших перспектив розвитку стосунків між Брюсселем і Москвою. Мова йде про оновлену Стратегію ЄС щодо РФ, яка визначить фарватер ставлення європейських союзників України до країни, що вдалася до агресії проти України. І продовжує її здійснювати як на полі бою, де сьогодні вчергове зафіксовано загиблого серед українських бійців, так і всередині держави через посередництво п’ятої колони. Цих чинників більш ніж достатньо для більшого залучення й Києва в загальноєвропейську дискусію. Водночас саме цього з боку дипломатії Зеленського наразі й не видно ані в публічній площині, ані на рівні закулісних взаємин.

Обриси оновленої Стратегії ЄС щодо РФ були сформовані 22 лютого 2021 року, коли на рівні Ради міністрів ЄС було узгоджено три ключові спільні підходи в подальших взаєминах із Москвою. Наступний етап розгляду — засідання Європейської Ради вже в березні. І саме до цієї зустрічі вітчизняній дипломатії слід було б активізуватися й донести свою думку (якщо така є). З погляду інституційної пам’яті, ключовими для Києва уявляються три принципи:

— Ніякого умиротворення. Попри відверту дискусію на тему майбутнього відносин ЄС із РФ та тверді сигнали невдоволення в ЄС після візиту Високого представника ЄС Борреля до Москви, до розриву стосунків із Москвою в Брюсселі не готові. А це значить, що в Кремлі й далі будуть вважати свою зухвалість виправданої та грати на нервах Об’єднаної Європи. В інтересах Брюсселя розставити крапки над «і» та позбавити Кремль цих ілюзій.

— Ніякого повернення до «справ як колись». До розуміння, що таке тяжіння все ще є, підштовхує збереження демонстративної відкритості ЄС до співробітництва з РФ. У Брюсселі все ще не зрозуміли, що будь-яка відкритість і простягнута рука в бік Москви сприймається нею як ознака слабкості. Якщо Брюссель хоче збереження певного рівня контактів із РФ і щоби такі контакти були рівноправними, треба спершу змусити Кремль себе поважати. Найкращий спосіб для цього — зупинка будівництва Північного потоку 2 і будь-яких подальших розмов про цей проєкт.

— Ніяких компромісів щодо цінностей. Надихає, що, принаймні на рівні міністрів закордонних справ, усі столиці ЄС зійшлися в спільній думці про те, що тенденції розвитку Росії не залишають сумнівів щодо авторитарності «режиму Путіна». За таких умов подвоєних зусиль потребує захист демократії, верховенства права і прав людини у РФ, без виключень і полегшень. Брюсселю варто переглянути рівні своїх контактів із Москвою, як по лінії Брюсселя, так і окремих столиць, з тим, щоби не легітимізувати чинний режим. Жодні пропоновані Кремлем хабарі (політичні переваги чи енергетичні дивіденди) не мають переважити спільні цінності. Тим паче після «справи Навального» та «казуса Борреля».

Візит президента Європейської Ради Шарля Мішеля до України 2–3 березня 2021 року надає гарну нагоду для того, щоб у Брюсселі почули також ставлення й підходи України до Стратегії ЄС щодо РФ. Бажано на рівні президента Зеленського, якщо на Банковій і справді прагнуть одягнути на себе мантію лідерства в просуванні європейського та євроатлантичного порядку денного України. І бажано на Донбасі, який планує відвідати Мішель. Для Брюсселя окреслені принципи могли б стати своєрідними «червоними лініями», які надавали б додаткового змісту узгодженим у ЄС підходам щодо РФ. Як і засвідчили б серйозну готовність Об’єднаної Європи змагатися за свою «стратегічну автономність».

 

Костянтин Єлісєєв
Телеграм-канал https://t.me/eliseiskipolya