Як не наступити на «граблі Борреля» на засіданні Раді Безпеки ООН щодо України?

Поточний тиждень має воістину стати міжнародним «тижнем України». Збігаються в часі і візит прем’єр-міністра до Брюсселя для участі у Раді асоціації з ЄС, і розгляд виконання Україною Угоди про асоціацію на рівні Європарламенту з голосуванням резолюції, і засідання РБ ООН щодо ситуації в Україні у Нью-Йорку.

Поза сумнівами: саме розгляд «українського питання» на рівні Ради Безпеки ООН стане чи не найбільш резонансним. Попри те, що російська сторона і виступила його ініціатором, вийти переможцем має Україна. Ключове – не повторити долі Борреля, після візиту якого до Москви російський агресор, певне, почувається на коні і готує чергову провокацію проти України у Нью-Йорку. Немає жодних сумнівів, що Росія спробує задати тон міжнародній дискусії напередодні обговорення Генасамблеєю ситуації на окупованих територіях України, переконуючи світ у нібито громадянському конфлікті на Донбасі, невиконанні Україною Мінських домовленостей, безальтернативності діалогу між Києвом та Донецьком/Луганськом за посередництва Москви. Як і спробує по-новому запустити платівку про ніби утиски російської мови на фоні медійних санкцій.

Але навіть така передбачуваність російської тактики може бути зіпсована, якщо Київ проведе необхідну мобілізаційну роботу на всіх рівнях (включно із залучення матеріалів розвідки), підготує «домашні заготовки», а під час засідання не буде озвучувати розмиті «нудні» сигнали чи цитувати художні твори відомих письменників без конкретного плану дій, доказів та очікувань від партнерів.

Час для підготовки є, як і здорова амбіція показати Кремлю на його справжнє місце на світовій шахівниці, загнавши його в кут:
– Найперше, треба нагадати партнерам, наскільки Росія своїми підступними діями отруює загальну європейську безпеку, як і про потенціал проєвропейської демократичної України у стримуванні агресивної Росії.
– Кремль має відчути себе в ізоляції, а для цього слід максимально задіяти потенціал контактів Києва у столицях РБ ООН, включно з першим телефоном.
– Кремль слід обеззброїти масивом незаперечних фактів і аргументів про його невиконання Мінських домовленостей. Прикладів вистачає, адже в останні тижні лише лінивий не вказує на новий виток збройної агресії Москви на Донбасі.
– Київ разом з партнерами має наполягати на виконанні всіх трьох документів Мінських домовленостей, а не лише комплексу заходів, який Москва так прагне зробити єдиним і безальтернативним.
– Важливо наголосити на темі Криму, адже окупація півострова і активні бойові дії на Донбасі є невід’ємними елементами єдиної збройної агресіі Росії проти України.
– Кремль має захлинутися скоординованою міжнародною критикою проти його інформаційної пропаганди і цинічної дезінформації. Хай би як не ставилися наші партнери до закриття трьох телеканалів в Україні, політичну доцільність такого кроку ніхто під сумнів не ставить.
– Кремль має почути конкретний перелік міжнародних вимог щодо звільнення Донбасу і Криму. Від припинення обстрілів 24/7 до звільнення українських заручників. Від припинення постачання Росією зброї та техніки до виведення існуючої. Від передачі Україні контролю над її кордоном до перспектив розгортання міжнародної присутності ООН на Донбасі.
– Кремль слід приголомшити твердою міжнародною єдністю і солідарністю колективного заходу проти гібридної агресії Москви. Вказати на погіршення прав людини, згортання демократичних свобод, критичної гуманітаної кризи в ОРДЛО, в т.ч. з коронавірусом, поставити «путінський режим» в один ряд з диктаторськими. Не допустити можливості Кремлю вискочити з пастки міжнародної токсичності. Москва має зрозуміти, що єдиною альтернативою продовження агресивних дій проти територіальної цілісності України буде посилення міжнародних санкцій.

Вагомий нюанс: це засідання РБ ООН стане по суті першим виходом у світ з «українського питання» з боку нової адміністрації США. Тут критично важливі як координація сигналів перед засіданням, так і максимальна твердість вимог Вашингтона до Москви під час самих дебатів.