Жодного телефонного контакту на найвищому рівні з початку року, тоді як західний світ давно не на канікулах. Почався новий політичний сезон, а після інавгурації президента США Джо Байдена – новий етап трансатлантичного співробітництва.
То де ж голос Украіни? Де системність міжнародних контактів? Де робота Глави держави для забезпечення миру, відновлення суверенітету і територіальної цілісності держави, отримання рятівної вакцини? Вже майже три тижні минуло з моменту телефонної розмови Зеленського з світовими лідерами, крайнім з яких був Макрон.
Мабуть, саме тому і не облишає враження про те, що особисто президент Зеленський професійній українській дипломатії більше заважає, ніж допомагає.
Заважає не тим, що не пропонує стратегічного бачення, адже не раз визнавав, що для цього у нього не вистачає часу.
Заважає він і не тим, що з свого власного розсуду чи підказки «радників» висуває необґрунтовані претензії або визначає недолугі вимоги до українських послів, як от про 100 тисяч вакцин від кожного.
Як Глава держави, він заважає тим, що продовжує не чути думку професіоналів, не цікавиться пропозиціями і баченням дипломатів, не відчуває міжнародного контексту міждержавного спілкування на вищому рівні.
Небезпека для держави, простих громадян і національних інтересів України від такого поверхового ставлення у тому, що це прямий шлях до звуження кола контактів лише з комфортними співрозмовниками, а таких чомусь стає все менше, бо круті жарти цікаві тільки спочатку, а далі очікують якогось конкретного змісту, а його немає. Як результат, формування ставлення про Україну відбувається з оцінок інших, того ж агресора.
Лише злагоджена робота, комунікація, довіра і підтримка Глави держави українського дипломатичного війська здатна забезпечити успіх та перемогу!